ХЕРСОН.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА .З глибокої
давнини на берегах Дніпра, де нині розкинувся Херсон, вирувало людське життя.
Тут войовничі скіфи зустрічалися з давньогрецькими мореплавцями та купцями,
слов"яни-землероби - з кочовими володарями Степу - печенігами та половцями. В
ХІ-ХІІІ ст. на великому торгівельному шляху "з варягів у греки" стояло місто
Олешшя - головний морський порт Київської Русі. З ХV ст. цими землями проліг
кордон між володіннями українського козацтва, кримських татар, турків-османів.
Майже три століття тому на острові Кошовому /нині о.Карантинний/, де зараз
міські вулиці та парки, існували зимівники запорозьких козаків.
Часом
визначних подій в історії краю стало ХVIII ст. У 1737 році під час
російсько-турецької війни на високому правому березі Дніпра було збудоване
російське укріплення Олександр-шанц, що стало попередником Херсона. Завоювання
Російською імперією Чорноморського узбережжя зумовило необхідність побудови
флоту. Тому 18 червня 1778 року Катерина II підписала указ про заснування
фортеці та верфі з історичною назвою - Херсон. Це ім"я майбутнє місто отримало
на честь давньогрецького Херсонеса, середньовічного Херсона в Криму, де у 988
році хрестився князь Володимир, звідки світло християнства пішло на
Русь.
Херсонську
фортецю будували тисячі солдатів та офіцерів, майстрів та ремісників. Жителями
новозбудованого міста були українці та росіяни, греки, французи, німці, люди
інших національностей. Вже у перші роки існування Херсона сформувалися й
отримали свої назви історичні райони міста: Фортеця, Воїнське та Купецьке
передмістя, Млини, Сухарне, Забалка.
У Херсоні
починалося будівництво Чорноморського флоту. Вересневим днем 1783 року зі
стапелів адміралтейської верфі було спущено на воду перший великий корабель
"Слава Екатерины"
 З Херсоном
були тісно пов"язані долі багатьох історичних осіб Росії й України ХVIII ст.
Одним з ініціаторів заснування міста став князь Г.О.Потьомкіи-Tаврійський; а
керівником будівництва фортеці -І.А.Ганнібал - двоюрідний дід О.С.Пушкіна.
Визначним організатором флоту був адмірал М.С.Мордвіноз, а адмірал Ф.Ф.Ушаков не
тільки брав участь у створенні бойових кораблів, але й готував їх екіпажі до дій
проти турецького флоту. Колишню запорозьку славу примножували козаки та їх
отамани: Сидір Білий, Захарій Чeпіга, Антон Головатий, зусиллями яких було
cтворене Чорноморське козацьке військо. У І787 року командуючим військами при
Херсоні та Кінбурні був призначений видатний полководець О.B.Суворов. Він першим
відзначив патріотизм херсонців, готовність захищати місто у важку воєнну
годину.
Наприкінці
ХVIII ст. Херсон відіграв важливу роль у розвитку внутрішніх та зовнішніх
економічних зв"язків Росії. Через Херсонський порт здійснювалася торгівля з
Францією, Італією, Іспанією та іншими країнами Європи. 
У 1803 році
Херсон став центром губернії. У місті розвивалося цивільне суднобудування,
виростали підприємства з переробки продукції сільського господарства. Після 1861
року намітився значний ріст економічного потенціалу краю. З проведенням
днопоглиблювальних робіт у руслі Дніпра, Херсон знов набув значення важливого
морського порту. На початку XX ст. десятки мільйонів пудів хліба щорічно
вивозилися звідси до Англії, Німеччини, Данії та інших держав. Промислові
підприємства міста постачали продукти харчування, легкої промисловості,
суднобудування, сільськогосподарського машинобудування, лісообробки. У 1907 році
залізнична колія з"єднала Херсон з великими містами країни, а у 1908 році дала
струм перша міська електростанція.
На 1914 рік
населення Херсона перевищило 80 тис.чоловік. Місто було не тільки
адміністративним, але й культурним центром Півдня України. Тут функціонувало
більше 50 шкіл, училища, 6 гімназій. Визнаних спеціалістів готувало земське
сільськогосподарське, морехідне, медичне, комерційне училища, учительська
семінарія. У місті діяли театр, музичне товариство, бібліотеки, два музеї.
Значну роботу з розбудови та благоустрою виконувала міська дума.
Звістка про
повалення самодержавства була отримана в Херсоні 2 березня 1917 року. У цьому ж
місяці в місті утворився орган самоврядування "Комітет порядку та спокою", що
підлягав Тимчасовому уряду і який очолив губерніальний комісар П.Д.Горич. 13
березня 1917 року виникла Рада робітничих та солдатських депутатів, головою якої
став прапорщик О.І.Кліменко. Третім претендентом на владу в Херсоні стала
українська губерніальна Рада на чолі з бувшим вчителем
В.М.Чехівським.
У добу між
Жовтневою і Лютневою революціями всі партії отримали легальне становище. У
Херсоні діяли партії: есерів, кадетів, більшовиків, меншовиків, українських
націонал-демократів тощо.  18 січня 1918
року в місті була встановлена влада Рад. Цей період тривав два місяці. Було
проведено націоналізацію підприємств, ліквідовано старий адміністративний
апарат, встановлено в місті "революційний порядок".
5 квітня 1918
року місто було захоплено військами австро-німців, спільно з українськими
січовими стрільцями. В Україні настала доба правління гетьмана П.Скоропадського,
яка протрималася 8 місяців. Після Листопадової революції в Німеччині
австро-німецькі війська залишили Херсон.
На зміну
прийшла влада Директорії, а 29 січня 1919 року в місто прибули
англо-франко-грецькі війська.
8 березня
1919 року загони - І-ої Задніпровської дивізії під командуванням Г.М.Григор"єва
захопили місто і влада перейшла до Ради робітничих та солдатських депутатів. Під
II керівництвом проводилася політика радянського уряду - "військового
комунізму".
З 13 серпня
1919 року Херсон перейшов під головування військ А.І.Денікіна.
16 квітня
1920 року до міста вступила Червона армія.
Із
закінченням громадянської війни у Херсоні почалася робота по відбудові
промисловості та господарства. Відновлюються: завод Гуревича, верфі Вадона,
майстерні їм. Комінтерна.
В березні
1923 року Херсон став центром Херсонського округу. До червня 1925 року, до
ліквідації губерній він входить до складу Одеської губернії. У 1925 року в місті
проживало 46 тис. 230 чоловік. Були збудовані великі промислові підприємства:
кондитерська фабрика /1928 року/, консервний завод /1929 року/, електромашзавод
/1932 року/, бавовнянопереробний завод /1933 року/, у 1931 році збудовано нові
корпуси судноремонтного завода ім.Комінтерна, закінчилося спорудження елеватора
- одного з найкрупніших у державі, споруджувався нафтопереробний
завод.
Збільшив обіг
вантажів херсонський порт у 1939 році, з нього було перевезено 1 млн.тон
вантажів/.
У 1941 році в
Херсоні був відкритий аеропорт. На цей рік в Херсоні працювали чотири
поліклініки, 3 лікарні, 22 дит.садка, 59 шкіл, 7 дит.будинків, 2
ВУЗи.
З початком
Великої Вітчизняної війни 22,5 тис.чол. з Херсонщини вступили до лав
добровольців. З Херсона у серпні 1941 року евакуйовані були заводи:
нафтопереробний, сільськогосподарського машинобудування, судноремонтний. За 20
діб евакуації на лівий берег Дніпра було переправлено 130 тис. чоловік. У
середині серпня 1941 року німецько-фашистські війська підійшли до Херсону.
Відважно захищали місто воїни 51-ої стрілецької дивізії і моряки Дунайської
військової флотилії  Оборона міста
тривала з 15 по 18 серпня, коли Херсон був захоплений фашистами. 13 березня 1944
року період окупації закінчився і місто було визволене військами 49-ої
гвардійської стрілецької дивізії під командуванням полковнима В.П.Маргелова, та
295-ої стрілецької дивізії під командуванням полковника
В.П.Дорофеева.
За визволення
Херсона наказом Верховного головнокомандуючого 49-ій гвардійській стрілецькій
дивізії, 295-ій стрілецькій дивізії, 377-ому арт. полку, 1-ому авіатранспортному
полку, 243-ому окремому батальйону зв"язку, 773-ому окремому радіовзводу було
присвоєно звання "Херсонський". 15 воїнам за визволення міста було присвоєно
звання Героїв Радянського Союзу. 30 березня 1944 року Херсон знов отримав статус
обласного міста.
У повоєнні
роки м.Херсон перетворилося на крупний промисловий, сільськогосподарський та
культурний центр на півдні України.
Галузеве
формування промисловості Херсона, в цілому, закінчилося в 50-ті роки, коли
запрацювали виробничі потужності суднобудівного заводу, заводів ім.Петровського,
нафтопереробного, бавовняного комбінату.
У 1951 році
розпочалося будівництво суднобудівного заводу, а вже через три роки з його
стапелів зійшли перші 2 танкери „Херсон” та „Грозний”. Всесоюзною будовою був
бавовняний комбінат, закладення першої черги якого - прядильно-ткацької фабрики
№1, відбулося в грудні 1952 року. В січні 1955 року було випущено перші метри
тканини.
У 60 роки в
місті відкрито тролейбусне сполучення. З 1961року розпочався регулярний рух
суден на підводних крилах за маршрутом Херсон-Одеса.  В березні
1977 року в Херсоні почалося будівництво автомобільного мосту через Дніпро, який
зв"язав місто з лівобережжям та Кримом.
За великі
досягнення в розвитку промисловості, будівництва культурно-освітніх закладів та
житлових будівель, а також на честь 200-річчя міста, Херсон було нагороджено
Орденом Трудового Червоного Прапора /1978року/.
Сьогодні у
Херсоні мешкає більш ніж 350 тисяч населення. Сучасний Херсон -
адміністративний, індустріальний і культурний центр області. Місто розташоване
на правому березі Дніпра у 25 км. від Дніпровського лиману Чорного моря.
Територія міста - 68,7 км2.
Відстань від
Херсона до Києва автошляхами – 603 км. Місто поділяється на три адміністративних
райони : Дніпровський, Суворовський, Комсомольський. Херсон - морський та річний
порт на Дніпрі
| 
